###Свисток по-українськи. Суддівський аналіз матчів 20-го туру УПЛ ###

Гірше, ніж відпрацювали у попередньому турі бригади арбітрів на чолі з Анатолієм Жабченком в Одесі та Віктором Швецовим у Донецьку відсудити, мабуть, складно. 26-й тур став вочевидь найгіршим з точки зору роботи представників Феміди, починаючи зі старту сезону. Як правило, після таких гучних ляпів настає затишшя. Втім, не в нашому випадку. На щастя, Юрій Мосейчук впорався з арбітражем у центральному матчі 20-го туру, в якому «Чорноморець» приймав «Динамо». Однак до того було невдале суддівство Дмитра Кутакова в зустрічі «Іллічівець» - «Ворскла» і неоднозначна робота Юрія Вакса з помічниками в зустрічі «Говерла» - «Дніпро». Слово експертам UA-Футболу, екс-арбітрам ФІФА Мирославові Ступару і Сергієві Шебеку.

«Зоря» - «Карпати» - 2:2. Суддя – Олександр Білокур (Курахове)

70-та хвилина. Львів'янин Олександр Гладкий, знаходячись на лівому фланзі в середині поля, розвернувся і видав по центру передачу на хід Ярославові Мартинюку. Півоборонець «Карпат» виривався на побачення з Микитою Шевченком, однак, увійшовши до штрафного майданчика, впав після поштовху в спину від Ніколи Іґнатьєвіча. Арбітр призначив пенальті, реалізувавши який, Младен Бартуловіч довів перевагу гостей до 0:2. Та чи достатнім покаранням для Іґнатьєвіча було попередження?

Мирослав Ступар: Одинадцятиметровий справедливий. Стосовно покарання для порушника, то згідно нинішніх вимог Білокур мав вилучити Іґнатьєвіча з поля. Хоча з суто футбольної точки зору я з арбітром погоджуюся. Вважаю, що явне позбавлення суперника нагоди забити м'яч – це коли порушення відбувається до штрафного майданчика. Тоді це червона картка і штрафний удар. Але за порушення в карній зоні пробивається пенальті. Відповідно нагода забити м'яч ще залишається. Пенальті – найбільша кара. Окрім того, порушника достатньо попередити.

Це ж подвійні стандарти: за межами штрафного майданчика аналогічний фол означає вилучення і штрафний, який забити непросто, а в карній зоні – вилучення і пенальті, яке здебільшого забивається. Чимало європейських тренерів добиваються відміни цього консервативного правила. Але нині воно існує і раз Білокур ним знехтував, то, думаю, куратор системи суддівства в Україні П'єрлуїджі Колліна Олександра покарає.

Сергій Шебек: Іґнатьєвіч відверто штовхнув Мартинюка в спину, тому пенальті справедливий. Та арбітр мав покарати порушника не жовтою, а червоною карткою, адже оборонець «Зорі» позбавив суперника явної нагоди забити м'яч. Мартинюк міг обігрувати воротаря чи ударом в дотик, чи обійшовши його на швидкості. Не виключаю, що Білокура збила спантелику присутність ліворуч іншого оборонця луганчан Віталія Вернидуба. Але він не встигав підстрахувати партнера і вибити м'яч. Вважаю, не вилучивши Іґнатьєвіча, арбітр допустив серйозну помилку. Особливо з урахуванням, що на 81-й хвилині після флангової передачі Ніколи «Зоря» зрівняла рахунок у матчі.

«Іллічівець» - «Ворскла» - 1:2. Суддя – Дмитро Кутаков (Бровари)

Перед тим, як перейти до аналізу роботи суддівської бригади в цій зустрічі, наводимо цитату з післяматчевої прес-конференції тренера господарів Івана Балана: «Напевно, ви чекаєте, що я скажу про суддівство? Не буду їм давати оцінки. Її дали вболівальники, коли судді входили в підтрибунне приміщення. Вони там все висловили, і висловили те, що вони бачили. Недарма кажуть, що у нас народ не обдуриш. Голи – то така справа. Було «поза грою» або не було, був пенальті чи ні – рахунок на табло 2:1. Мені б хотілося, щоб наші шановні експерти, які розбирають ігри, зокрема Мирослав Ступар, Сергій Шебек, щоб вони нашу гру подивилися і дали детальний аналіз. Нехай дадуть оцінку суддівству. Нам то заборонено говорити щось негативне. Знаючи Миколи Петровича, його характер, мабуть, людину потрібно було змусити так себе вести під час гри. Не можу сказати, що він правий на 100 відсотків, але на 80 він у своїх діях правий».

Сергій Шебек: Маємо неприємну тенденцію. Щойно починаємо когось з арбітрів хвалити, як вони відразу починають погано судити. Так було з Юрієм Можаровським. Два тури на «двійку» відпрацював Класичне дербі Анатолій Абдула. На жаль, тепер зіпсував враження від своєї роботи Дмитро Кутаков. У матчі «Металіст» - «Таврія» броварчанин не призначив у ворота гостей пенальті за гру рукою Аніса Буссаїді. В минулому турі в статусі додаткового асистента Дмитро не допоміг призначити одинадцятиметровий у ворота господарів Анатолієві Жабченку в зустрічі «Чорноморець» - «Дніпро». Цей ланцюжок невдач продовжився зараз у Маріуполі. Можу сміливо сказати, що Кутаков цей матч відсудив невдало. Претензії Балана й Павлова здебільшого здебільшого заслужені.

48-ма хвилина. Після короткої перепасовки перед штрафним майданчиком господарів полтавець Санжар Турсунов проткнув м'яч до карної зони на хід Адісу Яховічу. Втім, нападник «Ворскли» впав, намагаючись проскочити повз Івана Цюпу. На думку судді, маріуполець порушив правила. Цюпа отримав попередження, а «Іллічівець» - пенальті у свої ворота, реалізувавши який, гості повели в рахунку.

Мирослав Ступар: Якщо розбирати деталі цього епізоду, то можна дійти висновку, що Яховіч до м'яча не встигав, але бажав вискочити з-за спини оборонця і впав, можливо, перечепившись через ногу суперника. Кутаков, судячи з усього, порушення тут не побачив. Реакції на це падіння з його боку не було. Але, мабуть, у цю мить втрутився наш добрий знайомий додатковий асистент Сергій Бойко. Йому, звісно, деталі епізоду було видно краще. Видно, тому й Кутаков свою думку змінив. Хоча я згоден з Павловим і Баланом. То не була дія, яку можна кваліфікувати, як підніжку. Звичайна ігрова ситуація: мінімальний контакт, падіння. Арбітрові вартувало продовжити гру, не звертаючи на цей епізод уваги.

Сергій Шебек: Відразу зазначу, що Кутаков одинадцятиметрового призначати не збирався. Після того, як Яховіч упав, свисток не пролунав, а м'яч вийшов за лінію воріт. Сигнал про призначення пенальті прозвучав після паузи. Якщо подивитися на момент з тої камери, яка дає картинку очима арбітра в полі, то ми побачимо, що про порушення Кутакову сигналізував додатковий асистент, горезвісний Сергій Бойко.

Не беруся стверджувати однозначно, що суддівська бригада допустила помилку, але сумніви стосовно того, чи порушував Цюпа правила, виникають величезні. Руками оборонець «Іллічівця» суперника не чіпав точно. Можливо, Іван зачепив Яховіча ногою? Сумнівно, адже падіння Аніса пригадало мені епізоди з військових фільмів, коли коневі, щоб він красиво впав, копита обв'язують шнурками. Після цього в потрібний момент вершник підсікає за мотузку і кінь падає не прямо, а на зігнуті коліна. Те саме й з падінням Яховіча. Воно було якимось неприроднім. Аніс упав не прямо, як то буває зазвичай, а на два коліна, зробивши три перевороти. Хоча, повторюся, жоден з чотирьох повторів однозначної відповіді на питання – був пенальті чи ні – не дав. Єдине що я засвоїв: Бойкові вірити не можна, адже усі рішення він приймає навпаки.

59-та хвилина. Кутовий для господарів. Після його подачі удару головою завдавав Олексій Довгий. У ворота він не влучив, а за спиною ще один маріуполець Іван Ордець, намагаючись замкнути дальню стійку впав, не вирвавшись з обіймів Євгена Ткачука. Пенальті рефері не призначив.

Мирослав Ступар: Ткачук відверто схопив Ордця руками. Арбітр мав призначити одинадцятиметровий удар. Але Кутаков у цій ситуації або не встиг переключитися, або не сконцентрувався. Момент суддя проґавив.

Сергій Шебек: То мав бути одинадцятиметровий у ворота «Ворскли». Оборонець гостей завалив суперника двома руками. Зазначу що під час подачі кутового Кутаков знаходився в оптимальній позиції і деталі єдиноборства Ордця з Ткачуком бачив ідеально. Чому арбітр не вказав на позначку – загадка. Особливо з урахуванням того, який пенальті рефері призначив у ворота «Іллічівця».

69-та хвилина. Знаходячись в районі лівого кута штрафного майданчика, азовець В'ячеслав Чурко намагався виконати передачу в центр карної зони, однак цей пас з допомогою руки перервав полтавець Володимир Чеснаков. Знаходився хавбек «Ворскли» приблизно на 16-метровій лінії. Повагавшись, арбітр вказав на одинадцятиметрову позначку. Пенальті Давід Тарґамадзе пробивав двічі. Першу спробу рефері відмінив, оскільки до удару в штрафний майданчик вбігли гравці тієї й іншої команд.

Мирослав Ступар: Не думаю, що Кутаков у цій ситуації помилився. Він помітив, що Чеснаков зіграв рукою і відразу зафіксував порушення. Але суддя засумнівався: де саме стався фол. Кутакову допоміг додатковий асистент Олександр Головков з Сєвєродонецька. Олександр молодець, що взяв на себе таку відповідальність. Звісно, великим авторитетом для Кутакова він ще не є. Саме через це Дмитро не послухав Головкова так миттєво, як Бойка в епізоді на 48-й хвилині. Перебити пенальті арбітр змусив Тарґамадзе справедливо. Інша річ, що цих деталей судді мають дотримуватися завжди, а не іноді. Футболісти мають розуміти, що це порушення.

Сергій Шебек: Кутаков спершу призначив штрафний удар. Після того, як Чеснаков зіграв рукою, арбітр не вказав жестом руки на одинадцятиметрову позначку, а підійшов до місця порушення, зупинився й вказав оборонцям «Ворскли», щоб ті відходили й шикували стінку. Момент для прийняття рішення, звісно, дуже непростий, адже розібратися, де саме була гра рукою, надзвичайно складно. Камера з боку демнострує, що однією ногою Чеснаков був у штрафному майданчику, іншою ж – за його межами. Але рука в момент торкання з м'ячем знаходилася все ж у межах карної зони. Особливо з урахуванням, що розмітка теж вважається територією штрафного майданчика.

Я не можу збагнути одного: хто ж саме допоміг Кутакову прийняти правильне рішення. Додатковий асистент Олександр Головков, спостерігаючи за моментом фронтально, бачити лінії чітко не міг. Лайнсмен теж розібратися був не взмозі, оскільки забіг за лінію штрафного майданчика десь метри на три, слідкуючи за передостаннім оборонцем і фіксуючи положення «поза грою». Крім того, видимість асистентові перекривав маріуполець Іван Цюпа. Так чи інакше, нехай і з паузою, але момент суддівська бригада оцінила вірно.

Стосовно пробиття пенальті, то порадив би в таких ситуаціях бути настільки принциповими, як Кутаков, усім рефері. До удару в межі штрафного майданчика вбігло по два гравці кожної з команд. Дмитро справедливо змусив Тарґамадзе повторити спробу. І я не згоден з Павловим, який сказав, що перебити вартувало й той пенальті, який на 48-й хвилині виконував Яховіч. Достатньо передивитися повтор того моменту, щоб переконатися, що там правило пробиття одинадцятиметрових було дотримане. Інша річ, що будь усі судді такими ж принциповими, як Кутаков, ніхто з часом пенальті б не перебивав. Бо спокуси порушити правила у гравців не існувало б. Вони б розуміли, що судді на це звертають увагу.

Нині ж рефері чинять так, як Кутаков, в одиничних випадках. Це дивує, адже в той час, коли в Комітеті арбітрів працював я, правильності пробиття одинадцятиметрових ми приділяли велику увагу і навіть рекомендували інспекторам знижувати оцінку тим суддям, які не помічали входження гравців до штрафного майданчика до удару.

82-га хвилина. Знаходячись на грані втрапляння в офсайдну пастку, полтавець Адіс Яховіч після довгої передачі від Арменда Даллку вийшов сам на сам з Євгеном Гальчуком і забив переможний для своєї команди гол.

Сергій Шебек: Непростий для асистента Олега Плужника момент, але розібрався він у ситуації вірно.

90+2-га хвилина. Одна з останніх атак «Іллічівця». Давід Тарґамадзе, прокинувши м'яч собі на хід, намагався проскочити Арменда Даллку. Однак капітан полтавців зупинив прохід грузинського легіонера господарів, заблокувавши його метрах в 30-ти від власних воріт, спиною. Суддя, який знаходився поряд, не вважав, що то було порушення.

Мирослав Ступар: Дії арбітра в цій ситуації іншої реакції, крім подиву, не викликають. Очевидний фол, який арбітр чомусь проігнорував.

Сергій Шебек: Даллку поставив спину на шляху Тарґамадзе по-хокейному. То чисте порушення правил і мені не зрозуміло, чому Кутаков, який знаходився в хорошій позиції й усе добре бачив, не призначив штрафного удару.

Чимало дискусій викликало також вилучення з тренерської лави тренера «Іллічівця» Миколи Павлова. Наставник маріупольців після матчу зазначив, що спершу він пересів на трибуну після суперечки з лайнсменом з власної волі. Коли ж тренер повернувся, то Дмитро Кутаков змусив його залишити технічну зону, мовляв, Микола Петрович з неї вилучений.

Мирослав Ступар: У цій ситуації розібратися складно, адже телекартинка давала рване уявлення про події. Позицію Павлова ми чули. Чим керувався арбітр – з відомих причин не дізнаємося. З того, що демонструє телекамера, можемо зробити висновок, що в першому випадку зауваження тренерові «Іллічівця» робив асистент Олег Плужник. То не підстава для вилучення з технічної зони. У другому ж випадку видно, що з Павловим розмовляв вже Кутаков і зауваження робив Миколі Петровичу в коректній формі, без емоцій він. Тренерам у таких ситуаціях теж варто керуватися розумом, а не серцем.

«Говерла» - «Дніпро» - 0:2. Арбітр – Юрій Вакс (Сімферополь)

15-та хвилина. Воротар «Дніпра» Денис Бойко, вийшовши з воріт, вибив кулаком м'яч після подачі господарями штрафного з середини поля. При цьому, зіткнувшись з воротарем, на газоні опинилося відразу двоє гравців – ужгородець Крістіан Орош і дніпрянин Онджей Мазух. Оборонець «Говерли» гри продовжити не зміг. Після матчу тренер закарпатців В'ячеслав Грозний скаже, що за такі дії Бойка вартувало арбітрові призначати у ворота гостей пенальті.

Мирослав Ступар: Кожен трактує цей епізод так, як може. Я ж вкотре вступлюся за Бойка. Ігрова ситуація, зіткнення, перед яким воротар зіграв у м'яч. Звісно, Орош постраждав, але нічого страшного з ним не сталося. Медики надали Крістіану допомогу і ще під час матчу привезли його з лікарні на стадіон. Стосовно Бойка, то дарма його так часто критикують. Денис – людина смілива, він наче Олександр Матросов, готовий прикрити своїм тілом дзот. Воротареві такі дії роблять честь.

Абсурдно говорити, що Бойко має бути обережнішим. Певен, Денис навіть підствідомо не думає, щоб когось з суперників знести і нанести травму. Він грає в м'яч настільки, наскільки дозволяє ігрова ситуація. Бойко – різкий, агресивний, потужний. Звісно, зіткнення з ним завжди відчутні. Але воротар думає лише про одне: як захистити ворота і заволодіти м'ячем. А припущення, що на виході воротар одночасно дбає про безпеку суперників – з тієї ж серії, що й висловлювання обивателів про м'яч, який летить у «дев'ятку». Там, мовляв, голкіпер теж вистрибує і думає: «Якою б рукою відбивати – правою чи лівою?» Дурниці все це. Чомусь ніхто не згадує, скільки травм, граючи на виходах, отримують воротарі. Їм теж когось звинувачувати?

Сергій Шебек: Бойко зіграв чисто. У попередніх оглядах ми звертали увагу на техніку гри воротаря і зазначали, що при лівій відштовхувальній нозі праве коліно виноситься уперед. Це природні рухи. Дуже важливо, що першочергово Бойко зіграв у м'яч, вибивши його кулаком. Лише потім, знаходячись у повітрі, Денис не міг зорієнтуватися і врізався одночасно і в Мазуха, і в Ороша. Дісталося і своєму, і чужому. Мазух відійшов, а Орош вочевидь сильно забив спину. Але про порушення не може бути й мови. Воротар зіграв у рамках правил.

19-та хвилина. Оборонець «Дніпра» Дуґлас, прикриваючи м'яч корпусом, зумів неподалік від власного штрафного майданчика на лівому фланзі відтіснити від м'яча Сергія Люльку. Гравець «Говерли» впав. На думку арбітра, то було порушення правил.

Мирослав Ступар: Ігровий момент, на який суддя не мав реагувати. Ще тоді, на початку матчу стало зрозуміло, що Вакс у цій грі не схожий на самого себе. Юрій виглядав знервованим і не завжди приймав рішення, які відповідали подіям на полі.

Сергій Шебек: Локальна, на перший погляд, ігрова ситуація, але на прикладі недавнього матчу «Шахтар» - «Металург» Донецьк можемо пригадати. До чого іноді призводять такі безпідставно призначені штрафні удари. Невже наші арбітри не розуміють суті футбольних єдиноборств? Потужний, атлетичної тілобудови Дуґлас виграв боротьбу чисто. Менш фактурний Люлька намагався підлізти під бразильця, але в боротьбі без допомоги суперника упав. Про порушення тут не може бути й мови. Біда українських суддів, що в футбол вони не грають. З них штучно роблять арбітрів Прем'єр-ліги ледь не в 25-річному віці. Якщо людина ніколи не грала в футбол, суть єдиноборств їй зрозуміти важко. Звідси й беруться «ліві» штрафні.

42-га хвилина. Рикошетом від когось з оборонців гостей м'яч після удару ужгородця Віталія Буяльського влучив у поперечину і відскочив у поле. Зігравши на добиванні, Максим Фещук спрямував головою м'яч у сітку. Втім, арбітр взяття воріт не зафіксував, відреагувавши на відмашку асистента, який сигналізував про офсайд. З повтору видно, що в момент удару Буяльського в положенні «поза грою» перебувало двоє гравців «Говерли». Але не Фещук...-

Мирослав Ступар: Вини Вакса немає, але помилка суддівської бригади очевидна. Арбітр в полі міг помітити, що положення Фещука правильне, лише зосередившись конкретно на нападникові «Говерли». Асистент Олександр Войтюк допустив грубу помилку в простій ситуації. З такими похибками робити в Прем'єр-лізі нічого. Нехай Олександр потренується в ДЮФЛ і звикне до таких ситуацій, а тоді може повернутися до суддівства зустрічей елітних колективів. Піди «Говерла» на перерву з перевагою 1:0, гра могла розвернутися по-іншому.

Сергій Шебек: Чистий гол. Про положення «поза грою» не може бути й мови. В офсайді знаходилося два інших гравці «Говерли». Груба помилка асистента Олександра Войтюка з Запоріжжя.

60-та хвилина. В момент, коли воротар господарів Олексій Шевченко ввів м'яч від воріт, суддя дав свисток і, зупинивши гру, показав пряму червону картку півоборонцеві «Дніпра» Сергієві Кравченку. Вочевидь то була реакція на якусь репліку.

Сергій Шебек: Важко збагнути логіку Вакса. Зізнаюся, вірю в те, що сказав після матчу Кравченко (розповідаючи деталі діалогу, Сергій, з його слів, попрохав арбітра, щоб той підігнав воротаря, на що Вакс видав: «А ти грай». Потім було Кравченкове «А ти суди» і вилучення – авт.). Яка ж там образа? Сумніваюся, що футболіст «Дніпра» сказав щось зайве, бо то була не та ситуація. Це можна було б припустити, якби передував словесній перепалці якийсь гострий момент, призначення чи непризначення пенальті. На емоціях можна сказати, що завгодно. Але в спокійній ситуації подібні речі виключені. За 25 років суддівства я такого не зустрічав жодного разу.

З іншого боку, я не виключаю, що гравці «Дніпра» були заведеними ще до матчу. Читав передматчеве інтерв'ю Руслана Ротаня. Він хвилювався, що поєдинок знову судитиме арбітр з окупованого Криму. Руслан навіть сказав, що все буде гаразд, якщо не заважатимуть судді. Підстави для таких розмов у капітана «Дніпра», з огляду на попередній матч в Одесі, були. Дніпряни відчувають, що на них розпочалося полювання.

В будь-якому разі, Вакс вчинив неправильно. Юрій мав діяти мудріше, особливо з урахуванням, що стояв він спиною до Кравченка. Найкращим виходом з ситуації було б продовження гри. Хоча моя версія цих подій така: судді зрозуміли, що не зарахувавши гол Фещука, вона помилилися і вирішили якось свою провину згладити. Так чи інакше, розумним рішення Вакса не назвеш. Життя не вчить Юрія. Свого часу він вже знайшов у матчі «Шахтар» - «Динамо» вилучення для Гармаша. Тепер – нова витівка.

Мирослав Ступар: З телекартинки дати ситуації однозначну оцінку складно. Зовні нічого недозволеного Кравченко не робив. Але що саме сказав Сергій арбітрові – невідомо. Якщо зміст розмови справді був тим, про який скав футболіст, то червона картка абсурдна. Але навіть якщо Кравченко й сказав щось образливе, то Вакс не обов'язково мусив проявляти принциповість. Судді ж повинні працювати так, щоб не спричиняти своїми діями конфронтацій. Рефері завжди має розуміти, що футболісти на емоціях, що нерви іноді на грані. Достоїнство арбітра полягає не у вмінні все чути, а в спроможності усе бачити. Чути і чіплятися – великого розуму не треба. Правий зазвичай той, у кого більше прав. На футбольному полі це арбітр. Не думаю, що Вакса такі вчинки прикрашають.

Хоча загалом спостерігаємо тенденцію до повторення тих речей, які були помітними в минулому сезоні. Чим ближче до фінішу, тим більше підстав «Дніпро» має для розмов, що проти них діє змова. Хуанде Рамос в інтерв'ю UA-Футболу про це сказав доволі промовисто. Не хотілося б, звісно, вірити, що такі речі відбуваються. Може, це збіг обставин. Але навіть якщо це збіг, то футболістів ці помилки з рівноваги виводять. Гравці теж повинні, щоб не втратити все, бути терпеливішими.

«Волинь» - «Металіст» - 1:4. Суддя – Сергій Березка (Київська область)

55-та хвилина. Воротар «Волині» Віталій Неділько, намагаючись врятувати команду після виходу на ворота Себастьяна Бланко, вибіг за межі штрафного майданчика. Удар аргентинця голкіпер відбив, але, на думку суддівської бригади, руками. Як наслідок, арбітр вилучив Неділька з поля.

Мирослав Ступар: Треба віддати належне асистентові Наталії Рачинській. Вочевидь суддя в полі Березка гри рукою з боку Неділька не помітив і збирався продовжити гру. Справедливе вилучення рефері воротареві показав після втручання лайнсмена.

«Чорноморець» - «Динамо» - 1:1. Суддя – Юрій Мосейчук (Чернівці)

Мирослав Ступар: Арбітраж цього матчу був хорошим. Хоча гра для суддівства була непростою. «Чорноморець» майже до фінального свистка вів у рахунку, кияни робили все для того, аби відігратися. Вистачало гострих моментів, падінь. Але Мосейчук і бригада в цілому в усіх складних ситуаціях розібралася.

Сергій Шебек: З центральним матчем туру Мосейчук впорався непогано. Щоправда, на його щастя, гарячих моментів у штрафних майданчиках не було. Саме з такими ситуаціями Юрій зазвичай має труднощі. Мосейчук часто приймав помилкові рішення при призначенні одинадцятиметрових ударів. Достатньо згадати зустріч «Кривбас» - «Металіст» у минулому чемпіонаті. Чи взяти півфінал Кубка «Металург» Донецьк – «Карпати» у 2012-му, на якому я працював у статусі делегата. На передостанній хвилині додаткового часу Мосейчук не наважився призначити у ворота гостей пенальті в ситуації, коли гравця донеччан завалили по-борцівськи. Правильне рішення Юрій прийняв лише з допомогою четвертого арбітра Андрія Кутакова. Таких прикладів було чимало.

Зрештою, якщо говорити виключно про цей матч, то провів його буковинець добре. Усі дев'ять жовтих карток він показав по ділу. Може, вартувало попередити також Домаґоя Віду, коли динамівець заблокував суперника по-хокейному. Але то дрібниця. Була б десята картка і не більше того. Ця помилка – не кричуща.